Марія I Тюдор - "кривава" королева Англії

18 лютого, більш ніж п’ятсот років тому, в Англії народилася дівчинка, якій судилося стати королевою на прізвисько "Кривава". Королева, якій на батьківщині не поставили жодного пам’ятника, день смерті цієї жінки відзначали як національне свято, а її ім’я й до сьогодні асоціюється з жорстокими розправами...

Марія I Тюдор або Марія I Кривава (18 лютого 1516 — 17 листопада 1558) — королева Англії і одночасно королева Ірландії (1553-1558), дочка Генріха VIII; фанатична католичка, за знищення понад 300 високопоставлених представників протестантської церкви отримала прізвисько «Кривава Мері». Марія Тюдор була першою дитиною Генріха VIII і Катерини Арагонської, яка вижила: після декількох невдалих вагітностей і народження дітей, які помирали за кілька днів після пологів, Марію вважали просто чудом. Її охрестили в монастирській церкві біля палацу Гринвіч через три дні і нарекли на честь сестри Генріха, Марії, Рози Тюдорів.
Перші два роки Марію перевозили з одного палацу в інший: через епідемією пітниці, якої побоювався король, перебираючись усе далі від столиці. Почет принцеси в ці роки складався з леді-наставниці, чотирьох няньок, пралі, капелана, постільничого і штату придворних. Усі вони одягалися в кольори Марії — блакитний та зелений. До осені 1518 року епідемія відступила — і двір повернувся в столицю та до звичного життя. Дитинство Марії проходило в оточенні великої свити, що відповідала її становищу. Однак, батьків вона бачила досить рідко.
План виховання принцеси був складений іспанським гуманістом Вивесом. Принцеса мала навчитися правильно говорити, вивчити граматику і читати грецькою та латиною. Величезне значення приділялося вивченню творчості християнських поетів, а для розваги їй рекомендували читати розповіді про жінок, що пожертвували собою. У вільний час вона займалася їздою верхи й соколиним полюванням. Однак, у її освіті був один недогляд: Марію зовсім не готували до керування країною.

У червні 1522 року до двору Генріха прибув імператор священної Римської імперії Карл V, на його честь були влаштовані багаті свята. До цієї зустрічі готувалися кілька місяців: у час зустрічі підписано договір про заручини між Марією та Карлом (заручини із французьким дофіном були розірвані). Наречений був старшим нареченої на шістнадцять років, а Марії на той час було лише років шість. Проте, якщо Карл сприймав цей союз як дипломатичний крок, то Марія відчувала до нареченого романтичні почуття.
В 1527 році Генріх ставився до Карла прохолодніше. Заручини між ним і Марією були розірвані незадовго до від'їзду Марії в Уельс. Тепер його цікавив союз із Францією. Марію можна було запропонувати в дружини самому Франциску I чи одному з його синів. Її повертають в Лондон. Марія вже достатньо доросла, щоб відвідувати бали.
Але цей рік обіцяв Марії не тільки свята. Улітку 1527 року Генріх вирішив анулювати шлюб з Катериною Арагонською. Марія при цьому ставала незаконною донькою короля і втрачала свої права на корону.
Наступні кілька років Марія була засобом Генріха давити на королеву. Катерина не визнавала недійсності шлюбу, а Генріх, погрожуючи їй, не дозволяв бачитися з донькою.
Після самовільного розлучення Генріха з Катериною Арагонською життя Марії не покращилось. Король одружився вдруге — з Анною Болейн. А Марію відправив в услужіння до своєї нової дружини.
Ера Анни була недовгою, на зміну їй прийшла тиха і спокійна Джейн Сеймур. Вона народила королю сина і спадкоємця, але незабаром померла.
Тепер король змінював дружин дуже швидко. Після Джейн була Анна Клевська, потім Катерина Хауард, а останньою — Катерина Парр. Життя Марії тепер залежало від того, які стосунки складалися у неї з новими дружинами короля.

Після смерті Генріха Марія все ще не була одружена. Їй виповнилося 31 рік. Вона була другою претенденткою на престол після Едуарда — сина Генріха та Джейн Сеймур. Едуарду було дев'ять, коли він став королем. Він був слабким і хворобливим хлопчиком. Регентами при ньому стали герцог Сомерсет та Вільям Педжет. Вони побоювалися, що у випадку, якщо Марія вийде заміж, то за допомогою чоловіка спробує захопити престол. Її намагалися тримати подалі від двору і усіляко налаштовувули проти старшої сестри молодого короля — Єлизавети.
В 1553 році Едуард помер. Після нього королевою на кілька днів стає Джейн Грей. Проте народ підняв бунт. Джейн скинули, а королевою стала Марія. Їй було 37 років.
Після правління Генріха VIII, що оголосив себе главою Церкви, у країні було зруйновано більше половини церков і монастирів. При Едуардові його наближені розкрадали казну. Марія отримала бідну країну.

Вона знову наблизила до себе тих людей, які ще недавно були проти неї. Вона знала, що з їх допомогою буде правити країною. Марія почала відновлювати в країні католицьку віру, реконструювати монастирі і страчувати протестантів (за що отримала прізвисько Кривава Мері).
Здоров'я Марії за життя ніколи не було міцним, а в 1558 році воно і зовсім погіршилося: королева захворіла і 17 листопада померла. Її поховали у Вестмінстерському абатстві. Після Марії почалася ера Єлизавети I.